Департамент кіберполіції України офіційно попередив громадян про активізацію шахрайських схем, які поєднують як нові методи обману, так і модифіковані версії класичних способів виманювання коштів. 23 липня 2025 року відомство оприлюднило детальний аналіз трьох найпоширеніших схем, якими зловмисники атакують українців.

Згідно з повідомленням офіційного Telegram-каналу Департаменту кіберполіції, шахраї систематично розробляють нові підходи до обману громадян, водночас активно використовуючи перевірені методи психологічного тиску.

Першу схему правоохоронці класифікували як "шахрайство з незабраними ліками". Зловмисники телефонують потенційним жертвам, представляючись співробітниками державних органів, та повідомляють про надходження скарги від "Національного медичного центру". Шахраї стверджують, що людина замовляла медикаменти, але не забрала їх з пошти, через що ліки відправили на утилізацію.

Під час таких дзвінків зловмисники погрожують штрафом або судом за невиконане "замовлення", вимагають компенсувати збитки у розмірі 5500 гривень та стверджують, що гроші можуть автоматично списати з доходів, включаючи пенсії та зарплати. Департамент зазначає, що зловмисники часто обирають жертвами людей старшого віку, які можуть легше піддатися психологічному тиску.

Другу схему кіберполіцейські охарактеризували як "тест на жадібність". Шахраї надсилають людям неочікувані посилки, у яких через прозорий пакет видно "виграш" у розмірі 2000 гривень. Людина отримує повідомлення із закликом забрати свій виграш, у посилці бачить пачку грошей, яка насправді є сувенірними банкнотами.

Отримувач оплачує накладений платіж, наприклад, 1000 гривень, сподіваючись залишитися в плюсі, але в підсумку втрачає власні кошти.

Третя схема передбачає надсилання підставних посилок з дешевими товарами, такими як миючий засіб або пральний порошок. Шахраї просять оплатити доставку плюс накладений платіж, що значно перевищує вартість надісланого товару.

Люди отримують посилки, які не замовляли, але думають, що могли забути про своє замовлення, та оплачують товар у кілька разів дорожче за його реальну вартість. Наприклад, за звичайний засіб для миття посуду просять 1000 гривень.

Департамент кіберполіції надав конкретні рекомендації з безпеки: не оплачувати посилки, які не замовлялися, не довіряти дзвінкам про штрафи та суди без перевірки інформації через офіційні джерела, та переконуватися в автентичності будь-якого "виграшу" перед його оплатою.