В європейських столицях зростає занепокоєння щодо можливих агресивних дій Росії проти східних членів НАТО після завершення війни в Україні. Експерти та високопосадовці альянсу попереджають, що російський лідер Володимир Путін може спробувати перевірити єдність і рішучість західного військового блоку.
Як повідомляє Financial Times, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте минулого місяця застеріг, що Москва може бути готова застосувати силу проти альянсу протягом п'яти років. «Не будемо обманювати себе, ми всі зараз на східному фланзі», — заявив він у своїй промові. Президент України Володимир Зеленський також висловив стурбованість, заявивши, що Росія планує нові військові операції на території НАТО.
Ситуація ускладнюється позицією американського президента Дональда Трампа, який, хоча і запевняв союзників у підтримці, водночас натякав на різні інтерпретації статті 5 про колективну оборону. Це викликало питання про надійність американських гарантій безпеки для європейських партнерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Фог Расмуссен припускає розвиток подій за песимістичним сценарієм. Він вважає, що у Путіна може прокинутися «апетит до ще більшої території», якщо йому дозволять досягти успіху в Україні. «Він чинитиме тиск на країни Балтії. І коли американський президент публічно ставить під сумнів свою відданість статті 5, це може спокусити Путіна перевірити рішучість НАТО», — додав експерт.
Супутникові дані підтверджують військове нарощування Росії біля кордонів з країнами НАТО. Зафіксовано підвищену активність на російських авіабазах Левашово, Кам'янка та Оленья, які раніше ставали мішенями українських безпілотників. У Петрозаводську, розташованому за 175 кілометрів від фінського кордону, з'явилися нові військові склади. На авіабазі Сєвєроморськ-1, що знаходиться приблизно за 120 кілометрів від Норвегії, російські військові розчистили території та прокладають нові злітні смуги.
Фінські військові готуються до найгіршого сценарію. Генерал-лейтенант Карі Нісула, заступник начальника штабу Збройних сил Фінляндії, підкреслив готовність до можливого вторгнення. «За сотні років історії питання не в тому, чи станеться напад, а в тому, коли. Я маю бути готовим щодня», — заявив він.
Країни східної Європи прискорюють нарощування оборонних потужностей під подвійним тиском російської загрози та вимог Трампа. На останньому саміті НАТО союзники підтвердили непохитну відданість колективній обороні та домовилися збільшити витрати на оборону до 5% ВВП протягом наступного десятиліття, хоча деякі країни, зокрема Іспанія, отримали винятки щодо досягнення цих показників.
Військові аналітики вважають, що російська стратегія щодо країн НАТО відрізнятиметься від підходу до України. Замість повномасштабного вторгнення Кремль, імовірно, спробує локальні провокації для перевірки готовності альянсу реагувати на агресію. Директорка Міжнародного центру оборони та безпеки в Естонії Крісті Райк пояснює мотиви Москви: «Для Росії стратегічною метою було б розірвати НАТО; справа не в тому, щоб придбати трохи землі в Балтії чи деінде».
Раніше МЗС України розкрило справжні мотиви Путіна щодо НАТО.
