Експорт російських металів до Китаю продемонстрував рекордне зростання в першій половині 2025 року, що підкреслює критичну залежність російської економіки від азійського партнера в умовах західних санкцій.
Про це свідчать дані китайської митної служби, оприлюднені Bloomberg.
Згідно з інформацією Trade Data Monitor, за січень-травень 2025 року поставки російського алюмінію до Китаю зросли на 56%, досягнувши позначки в майже 1 мільйон тонн. Експорт міді збільшився на 66%, а нікелю — більш ніж удвічі порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Такі показники відображають кардинальну зміну торговельних потоків російської металургії після початку повномасштабної війни проти України та запровадження міжнародних санкцій.
Інсайдери галузі розкрили Bloomberg деталі цього процесу. Для "Русалу" різке збільшення поставок до Китаю означає екстрену реалізацію металів, які накопичилися на складах через неможливість продажу на традиційних західних ринках. Компанія планує експортувати до Китаю близько 1,5 мільйона тонн алюмінію протягом року.
"Норільський нікель" розпочав активну переорієнтацію на китайський ринок ще восени 2024 року. Компанія налагодила партнерство з китайською Shandong Gold для розширення поставок катодної міді, намагаючись компенсувати втрачені європейські контракти.
Попри те, що провідні російські металургійні компанії формально уникли прямих персональних санкцій, їхня діяльність істотно ускладнилася. Нові поставки російських металів заборонені на Лондонській біржі металів та Чиказькій товарній біржі — ключових світових торгових майданчиках.
Європейський Союз посилив тиск, запровадивши поступову заборону російського алюмінію. Встановлена квота в 275 тисяч тонн діятиме до лютого 2026 року, після чого імпорт буде повністю заборонений.
Торговельні відносини між Росією та Китаєм досягли рекордних 240 мільярдів доларів у 2024 році. Китай фактично замінив Європу як головного торгового партнера Москви, ставши критично важливим для російської економіки ринком збуту.
Навіть компанії, що потрапили під прямі санкції, як-от Russian Copper Co. та UMMC, продовжують знаходити способи поставок до Китаю, використовуючи складні логістичні схеми.
Експерти вбачають у цих тенденціях ознаки фундаментальної трансформації російської економіки. Втрата технологічно розвинених західних ринків та переорієнтація на сировинний експорт до Китаю може призвести до деградації російської промисловості та посилення економічної залежності від Пекіна.
Така ситуація демонструє ефективність західних санкцій у обмеженні можливостей Росії та змушує її економіку адаптуватися до нових, менш вигідних умов торгівлі.
