Талібан, який захопив владу в Афганістані у 2021 році, тривалий час був ізольований міжнародною спільнотою, але останнім часом екстремістське угруповання досягло значних успіхів у своїх дипломатичних зусиллях щодо налагодження міжнародних зв'язків, пише RFE/RL.

Цього тижня спеціальний посланець Індії Ананд Пракаш відвідав Кабул для переговорів з вищим керівництвом Талібану щодо посилення політичних і торговельних зв'язків. Перед цим міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов приймав делегацію Талібану в Ташкенті для обговорення пропозиції щодо трансафганського залізничного сполучення.

А минулого тижня, що стало найбільшим дипломатичним успіхом, Росія виключила Талібан зі свого списку терористичних організацій і погодилася на призначення послів у Кабулі та Москві.

Жодна країна ще офіційно не визнала режим Талібану. Бойовики, що правлять країною, піддаються широкій критиці за численні порушення прав людини, особливо щодо жінок і дівчат.

Проте ситуація поступово рухається до їхньої кінцевої мети – визнання у міжнародних колах.

"Виникає відчуття, що великі держави починають змагатися між собою за визнання терористичної організації", – заявив афганський політичний аналітик Фахім Кухдомані.

Китай став першою країною, яка прийняла призначеного Талібаном посла в січні 2024 року. Пекін просуває переговори щодо інфраструктури та інвестицій у рамках своєї ініціативи "Один пояс, один шлях".

Росія також прагне розвивати економічні інтереси в Афганістані, особливо в гірничодобувному та енергетичному секторах. Фактично, Москва зберегла своє посольство в Кабулі відкритим, лише понизивши його статус після захоплення влади Талібаном.

"Російські спецслужби ніколи не переривали контакти з командирами Талібану", – зазначив Кухдомані.

Відносини Талібану з Пакистаном напружені. Пакистан депортував близько 100 000 афганських біженців протягом останніх тижнів, звинувачуючи їх у зв'язках з тероризмом і контрабандою наркотиків.

Ця напруженість надає додаткового безпекового виміру спробам Індії налагодити відносини з Талібаном, оскільки Делі протистоїть Пакистану після смертельного нападу бойовиків у Кашмірі 22 квітня.

Західні держави найбільш рішуче дистанціювалися від Талібану після виведення своїх військ у 2021 році. Вони також найбільш відверто критикують порушення прав людини з боку Талібану.

Проте і тут є певні зрушення. Звіт британського уряду в березні вказав, що Лондон проводить політику "обмеженої та прагматичної" взаємодії з представниками Талібану через своє посольство в Катарі.

Популярні новини зараз

Більше ніяких "але": на водіїв в Україні чекає одразу дві зміни з 1 травня

Заморозки та літня спека: синоптик дав прогноз на травень

Читач по губах з'ясувала, що сказав Трамп Зеленському та Макрону у Ватикані

Байден вперше публічно розкритикував адміністрацію Трампа

Показати ще

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до прямих переговорів з керівництвом Талібану для забезпечення депортації афганців. Представник християнських демократів з питань зовнішньої політики Юрген Хардт заявив RFE/RL у лютому: "Правда в тому, що вони при владі".

Американські офіційні особи вже проводили прямі переговори. Минулого місяця вони були в Кабулі для забезпечення звільнення американців, утримуваних там. У відповідь Вашингтон скасував винагороди за трьох членів мережі Хаккані, включаючи міністра внутрішніх справ Талібану.

Два американці були звільнені, але декілька все ще залишаються під вартою, а Сполучені Штати продовжують визначати як Талібан, так і мережу Хаккані терористичними організаціями.

За словами колишнього речника афганського уряду Наджіба Азада, Талібан також ризикує, прагнучи покращити відносини з різними країнами.

"Ризик полягає в тому, що глобальні та регіональні держави можуть використовувати Афганістан як поле битви для своїх суперництв, як це було протягом останніх п'ятдесяти років, – сказав він. - Враховуючи нездатність Талібану підтримувати збалансовану політичну позицію щодо цих держав, вони ризикують знову стати каталізатором відновлення нестабільності в регіоні".